закріпощатися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив закріпоща́тися, закріпоща́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закріпоща́ймося, закріпоща́ймось
2 особа закріпоща́йся, закріпоща́йсь закріпоща́йтеся, закріпоща́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закріпоща́тимуся, закріпоща́тимусь закріпоща́тимемося, закріпоща́тимемось, закріпоща́тимемся
2 особа закріпоща́тимешся закріпоща́тиметеся, закріпоща́тиметесь
3 особа закріпоща́тиметься закріпоща́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа закріпоща́юся, закріпоща́юсь закріпоща́ємося, закріпоща́ємось, закріпоща́ємся
2 особа закріпоща́єшся закріпоща́єтеся, закріпоща́єтесь
3 особа закріпоща́ється закріпоща́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
закріпоща́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. закріпоща́вся, закріпоща́всь закріпоща́лися, закріпоща́лись
жін. р. закріпоща́лася, закріпоща́лась
сер. р. закріпоща́лося, закріпоща́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закріпоща́вшись