закріпощатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | закріпоща́тися, закріпоща́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закріпоща́ймося, закріпоща́ймось | |
| 2 особа | закріпоща́йся, закріпоща́йсь | закріпоща́йтеся, закріпоща́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закріпоща́тимуся, закріпоща́тимусь | закріпоща́тимемося, закріпоща́тимемось, закріпоща́тимемся |
| 2 особа | закріпоща́тимешся | закріпоща́тиметеся, закріпоща́тиметесь |
| 3 особа | закріпоща́тиметься | закріпоща́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закріпоща́юся, закріпоща́юсь | закріпоща́ємося, закріпоща́ємось, закріпоща́ємся |
| 2 особа | закріпоща́єшся | закріпоща́єтеся, закріпоща́єтесь |
| 3 особа | закріпоща́ється | закріпоща́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| закріпоща́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | закріпоща́вся, закріпоща́всь | закріпоща́лися, закріпоща́лись |
| жін. р. | закріпоща́лася, закріпоща́лась | |
| сер. р. | закріпоща́лося, закріпоща́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закріпоща́вшись | ||