закріпощати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | закріпоща́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закріпоща́ймо | |
| 2 особа | закріпоща́й | закріпоща́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закріпоща́ю | закріпоща́ємо, закріпоща́єм |
| 2 особа | закріпоща́єш | закріпоща́єте |
| 3 особа | закріпоща́є | закріпоща́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закріпоща́в | закріпоща́ли |
| жін.р. | закріпоща́ла | |
| сер.р. | закріпоща́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закріпоща́вши | ||