закріпоститися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[іст.]

Словник відмінків

Інфінітив закріпости́тися, закріпости́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закріпості́мося, закріпості́мось, закріпості́мся
2 особа закріпости́ся, закріпости́сь закріпості́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закріпощу́ся, закріпощу́сь закріпостимо́ся, закріпостимо́сь, закріпости́мся
2 особа закріпости́шся закріпостите́ся, закріпостите́сь
3 особа закріпости́ться закріпостя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закріпости́вся, закріпости́всь закріпости́лися, закріпости́лись
жін.р. закріпости́лася, закріпости́лась
сер.р. закріпости́лося, закріпости́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закріпости́вшись