закріпоститися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[іст.]
Словник відмінків
| Інфінітив | закріпости́тися, закріпости́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закріпості́мося, закріпості́мось, закріпості́мся | |
| 2 особа | закріпости́ся, закріпости́сь | закріпості́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закріпощу́ся, закріпощу́сь | закріпостимо́ся, закріпостимо́сь, закріпости́мся |
| 2 особа | закріпости́шся | закріпостите́ся, закріпостите́сь |
| 3 особа | закріпости́ться | закріпостя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закріпости́вся, закріпости́всь | закріпости́лися, закріпости́лись |
| жін.р. | закріпости́лася, закріпости́лась | |
| сер.р. | закріпости́лося, закріпости́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закріпости́вшись | ||