закріпитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закріпи́тися, закріпи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закріпі́мося, закріпі́мось, закріпі́мся | |
| 2 особа | закріпи́ся, закріпи́сь | закріпі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закріплю́ся, закріплю́сь | закрі́пимося, закрі́пимось, закрі́пимся |
| 2 особа | закрі́пишся | закрі́питеся, закрі́питесь |
| 3 особа | закрі́питься | закрі́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закріпи́вся, закріпи́всь | закріпи́лися, закріпи́лись |
| жін.р. | закріпи́лася, закріпи́лась | |
| сер.р. | закріпи́лося, закріпи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закріпи́вшись | ||