закріпитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | закріпи́тися, закріпи́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | закріпі́мося, закріпі́мось, закріпі́мся | |
2 особа | закріпи́ся, закріпи́сь | закріпі́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | закріплю́ся, закріплю́сь | закрі́пимося, закрі́пимось, закрі́пимся |
2 особа | закрі́пишся | закрі́питеся, закрі́питесь |
3 особа | закрі́питься | закрі́пляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | закріпи́вся, закріпи́всь | закріпи́лися, закріпи́лись |
жін.р. | закріпи́лася, закріпи́лась | |
сер.р. | закріпи́лося, закріпи́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
закріпи́вшись |