закріпити 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | закріпи́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | закріпі́мо, закріпі́м | |
2 особа | закріпи́ | закріпі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | закріплю́ | закрі́пимо, закрі́пим |
2 особа | закрі́пиш | закрі́пите |
3 особа | закрі́пить | закрі́плять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | закріпи́в | закріпи́ли |
жін.р. | закріпи́ла | |
сер.р. | закріпи́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
закрі́плений | ||
Безособова форма | ||
закрі́плено | ||
Дієприслівник | ||
закріпи́вши |