закріпачуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закріпа́чуватися, закріпа́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закріпа́чуймося, закріпа́чуймось | |
| 2 особа | закріпа́чуйся, закріпа́чуйсь | закріпа́чуйтеся, закріпа́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закріпа́чуватимуся, закріпа́чуватимусь | закріпа́чуватимемося, закріпа́чуватимемось, закріпа́чуватимемся |
| 2 особа | закріпа́чуватимешся | закріпа́чуватиметеся, закріпа́чуватиметесь |
| 3 особа | закріпа́чуватиметься | закріпа́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закріпа́чуюся, закріпа́чуюсь | закріпа́чуємося, закріпа́чуємось, закріпа́чуємся |
| 2 особа | закріпа́чуєшся | закріпа́чуєтеся, закріпа́чуєтесь |
| 3 особа | закріпа́чується | закріпа́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| закріпа́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | закріпа́чувався, закріпа́чувавсь | закріпа́чувалися, закріпа́чувались |
| жін. р. | закріпа́чувалася, закріпа́чувалась | |
| сер. р. | закріпа́чувалося, закріпа́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закріпа́чувавшись | ||