закріпачуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закріпа́чуватися, закріпа́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закріпа́чуймося, закріпа́чуймось
2 особа закріпа́чуйся, закріпа́чуйсь закріпа́чуйтеся, закріпа́чуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закріпа́чуватимуся, закріпа́чуватимусь закріпа́чуватимемося, закріпа́чуватимемось, закріпа́чуватимемся
2 особа закріпа́чуватимешся закріпа́чуватиметеся, закріпа́чуватиметесь
3 особа закріпа́чуватиметься закріпа́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа закріпа́чуюся, закріпа́чуюсь закріпа́чуємося, закріпа́чуємось, закріпа́чуємся
2 особа закріпа́чуєшся закріпа́чуєтеся, закріпа́чуєтесь
3 особа закріпа́чується закріпа́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
закріпа́чуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. закріпа́чувався, закріпа́чувавсь закріпа́чувалися, закріпа́чувались
жін. р. закріпа́чувалася, закріпа́чувалась
сер. р. закріпа́чувалося, закріпа́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закріпа́чувавшись