закріпачувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закріпа́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закріпа́чуймо | |
| 2 особа | закріпа́чуй | закріпа́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закріпа́чуватиму | закріпа́чуватимемо, закріпа́чуватимем |
| 2 особа | закріпа́чуватимеш | закріпа́чуватимете |
| 3 особа | закріпа́чуватиме | закріпа́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закріпа́чую | закріпа́чуємо, закріпа́чуєм |
| 2 особа | закріпа́чуєш | закріпа́чуєте |
| 3 особа | закріпа́чує | закріпа́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| закріпа́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | закріпа́чував | закріпа́чували |
| жін. р. | закріпа́чувала | |
| сер. р. | закріпа́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| закріпа́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| закріпа́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| закріпа́чувавши | ||