закріпачувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закріпа́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закріпа́чуймо
2 особа закріпа́чуй закріпа́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закріпа́чуватиму закріпа́чуватимемо, закріпа́чуватимем
2 особа закріпа́чуватимеш закріпа́чуватимете
3 особа закріпа́чуватиме закріпа́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа закріпа́чую закріпа́чуємо, закріпа́чуєм
2 особа закріпа́чуєш закріпа́чуєте
3 особа закріпа́чує закріпа́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
закріпа́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. закріпа́чував закріпа́чували
жін. р. закріпа́чувала
сер. р. закріпа́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
закріпа́чуваний
Безособова форма
закріпа́чувано
Дієприслівник
закріпа́чувавши