закріпачуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний закріпа́чуваний закріпа́чувана закріпа́чуване закріпа́чувані
родовий закріпа́чуваного закріпа́чуваної закріпа́чуваного закріпа́чуваних
давальний закріпа́чуваному закріпа́чуваній закріпа́чуваному закріпа́чуваним
знахідний закріпа́чуваний, закріпа́чуваного закріпа́чувану закріпа́чуване закріпа́чувані, закріпа́чуваних
орудний закріпа́чуваним закріпа́чуваною закріпа́чуваним закріпа́чуваними
місцевий на/у закріпа́чуваному, закріпа́чуванім на/у закріпа́чуваній на/у закріпа́чуваному, закріпа́чуванім на/у закріпа́чуваних