закріпачити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закріпа́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закріпа́чмо
2 особа закріпа́ч закріпа́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закріпа́чу закріпа́чимо, закріпа́чим
2 особа закріпа́чиш закріпа́чите
3 особа закріпа́чить закріпа́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закріпа́чив закріпа́чили
жін.р. закріпа́чила
сер.р. закріпа́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
закріпа́чений
Безособова форма
закріпа́чено
Дієприслівник
закріпа́чивши