закручування 1 значення

-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний закру́чування  
родовий закру́чування  
давальний закру́чуванню  
знахідний закру́чування  
орудний закру́чуванням  
місцевий на/у закру́чуванні, закру́чуванню  
кличний закру́чування*  

Словник антонімів

ВІДКРУЧУВАТИ ЗАКРУЧУВАТИ
Повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати що-н., відгвинчувати. Рухаючи по гвинтовій різьбі, закривати що-н., загвинчувати.
Відкручувати ~  закручувати гайки, покришки, трубки, циліндри; в апараті, в машині, в станку, в цеху, на фабриці, в коридорі; дуже, легко, із задоволенням, із зусиллями, сильно, швидко.
Льонька відкручував якісь трубки й гайки (О. Донченко). Він кладе ключа й закручує гайку (Ю. Смолич).
Відкручування ~закручування; відгвинчувати ~загвинчувати