-1-
дієслово доконаного виду
(почати обертати; загвинтити; обвити)

Словник відмінків

Інфінітив закрути́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закруті́мо, закруті́м
2 особа закрути́ закруті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закручу́ закру́тимо, закру́тим
2 особа закру́тиш закру́тите
3 особа закру́тить закру́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закрути́в закрути́ли
жін.р. закрути́ла
сер.р. закрути́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
закру́чений
Безособова форма
закру́чено
Дієприслівник
закрути́вши

Словник синонімів

ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИдіал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). - Док.: загвинти́ти, закрути́ти, підгвинти́ти, підкрути́ти, підтягти́. Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчував фарфорові ізолятори (А. Шиян); Серьожка пролежав півдня під машиною, спочатку відкручуючи ключем якусь першу-ліпшу гайку, а потім знову закручуючи її (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

крути́ти / закрути́ти веремі́ю (веремі́я). Здіймати колотнечу, спричиняти неспокій; галасувати, вередувати, навмисне шукати причину для сварки, скандалу і т. ін. — Сагайдакові що? Йому шаляй-валяй, крути веремію,— хіба він за щось відповідає?.. (С. Добровольський); Марта Кирилівна просто крутила веремія: вона не хотіла розлучатись з дочкою (І. Нечуй-Левицький); — Учепився він: дайте та дайте [жому] .. Не дай — це ж Мамій!.. Таку веремію закрутить, що хоч з хати тікай (С. Добровольський).

крути́ти / закрути́ти веремі́ю (веремі́я). Здіймати колотнечу, спричиняти неспокій; галасувати, вередувати, навмисне шукати причину для сварки, скандалу і т. ін. — Сагайдакові що? Йому шаляй-валяй, крути веремію,— хіба він за щось відповідає?.. (С. Добровольський); Марта Кирилівна просто крутила веремія: вона не хотіла розлучатись з дочкою (І. Нечуй-Левицький); — Учепився він: дайте та дайте [жому] .. Не дай — це ж Мамій!.. Таку веремію закрутить, що хоч з хати тікай (С. Добровольський).

підкру́чувати (закру́чувати, підгви́нчувати і т. ін.) / підкрути́ти (закрути́ти, підгвинти́ти і т. ін.) га́йку (га́йки) кому. 1. Посилювати вимоги до кого-небудь, підтягувати в роботі когось, вдаючись до суворих заходів. Раз він підкручував усім гайку, то не міг же обминути Барила (В. Кучер); Я буду крутий за правду і за інтереси нашого колгоспу, коли треба, горло перегризу, а спуску не дам. І прошу не ображатися, коли комусь і закручу гайку (В. Кучер).

2. Напружуючи сили, підтягуватися в роботі. — Не турбуйтесь! Ось намацаємо слабкі місця, підкрутимо з вашою допомогою гайки і візьмемо темпи (Г. Коцюба); [Майстер:] Книш, підгвинти гайку і покріпись. Дивись на мене: я вже старий чорт, а не здихаю (І. Микитенко).

підкру́чувати (закру́чувати, підгви́нчувати і т. ін.) / підкрути́ти (закрути́ти, підгвинти́ти і т. ін.) га́йку (га́йки) кому. 1. Посилювати вимоги до кого-небудь, підтягувати в роботі когось, вдаючись до суворих заходів. Раз він підкручував усім гайку, то не міг же обминути Барила (В. Кучер); Я буду крутий за правду і за інтереси нашого колгоспу, коли треба, горло перегризу, а спуску не дам. І прошу не ображатися, коли комусь і закручу гайку (В. Кучер).

2. Напружуючи сили, підтягуватися в роботі. — Не турбуйтесь! Ось намацаємо слабкі місця, підкрутимо з вашою допомогою гайки і візьмемо темпи (Г. Коцюба); [Майстер:] Книш, підгвинти гайку і покріпись. Дивись на мене: я вже старий чорт, а не здихаю (І. Микитенко).

крути́ти / закрути́ти го́лову кому. 1. Закохувати в себе. Їй одне задоволення — крутити голови хлопцям (О. Гончар). покрути́ти го́лову (тривалий час). — Ти такий, що тобі все одно,— образилася Орися .. — Покрутиш одній дівчині голову, а тоді іншій бісики пускаєш (Григорій Тютюнник). покрути́ти го́лови (про всіх або багатьох). [Пшеменський (підходить до неї):] Я гадаю, що пані зовсім покрутила голови всім ніжинським паничам (І. Кочерга).

2. Поводити себе нечесно відносно кого-небудь; дурити, обдурювати. Адже правда, що він уже чимало часу крутить голову дівчині, все село знає про це, але весілля він не влаштовує (М. Чабанівський); Треба поговорити з Христею, щоб не дозволяла всякому крутити собі голову (М. Ю. Тарновський).

мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти [собі́] на вус (на ву́са) що і без додатка. 1. Придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати. — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький); — Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський); Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко); Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (Василь Шевчук); // Запам’ятовувати, брати до уваги що-небудь. Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис); Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ’яненко); — Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький); Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський); Радивон усе примічає, .. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко); — У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована. ..Парубок намотав на ус (Укр.. казки). намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко).

2. Робити висновки з чого-небудь; враховувати. [Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький); І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов); — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар); — Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко); Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: “Отаких нам і треба, енергійних, завзятих”. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко). закрути́ти на ус. [Филимон (дворецький):] Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий). намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров).

3. Розбиратися в чомусь, з’ясовувати що-небудь. Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький); На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис); Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич); // Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський); Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк); — Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах).

закрути́ти світ кому. Привабити до себе, закохати в себе когось, позбавивши його здатності тверезо сприймати дійсність. — Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда — гульк і закрутив тій дівчині світ (В. Речмедін).

-2-
дієслово доконаного виду
(почати крутити; замотати; довести до знемоги)

Словник відмінків

Інфінітив закрути́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закруті́мо, закруті́м
2 особа закрути́ закруті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закручу́ закру́тимо, закру́тим
2 особа закру́тиш закру́тите
3 особа закру́тить закру́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закрути́в закрути́ли
жін.р. закрути́ла
сер.р. закрути́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
закру́чений
Безособова форма
закру́чено
Дієприслівник
закрути́вши

Словник синонімів

ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИдіал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). - Док.: загвинти́ти, закрути́ти, підгвинти́ти, підкрути́ти, підтягти́. Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчував фарфорові ізолятори (А. Шиян); Серьожка пролежав півдня під машиною, спочатку відкручуючи ключем якусь першу-ліпшу гайку, а потім знову закручуючи її (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

крути́ти / закрути́ти веремі́ю (веремі́я). Здіймати колотнечу, спричиняти неспокій; галасувати, вередувати, навмисне шукати причину для сварки, скандалу і т. ін. — Сагайдакові що? Йому шаляй-валяй, крути веремію,— хіба він за щось відповідає?.. (С. Добровольський); Марта Кирилівна просто крутила веремія: вона не хотіла розлучатись з дочкою (І. Нечуй-Левицький); — Учепився він: дайте та дайте [жому] .. Не дай — це ж Мамій!.. Таку веремію закрутить, що хоч з хати тікай (С. Добровольський).

крути́ти / закрути́ти веремі́ю (веремі́я). Здіймати колотнечу, спричиняти неспокій; галасувати, вередувати, навмисне шукати причину для сварки, скандалу і т. ін. — Сагайдакові що? Йому шаляй-валяй, крути веремію,— хіба він за щось відповідає?.. (С. Добровольський); Марта Кирилівна просто крутила веремія: вона не хотіла розлучатись з дочкою (І. Нечуй-Левицький); — Учепився він: дайте та дайте [жому] .. Не дай — це ж Мамій!.. Таку веремію закрутить, що хоч з хати тікай (С. Добровольський).

підкру́чувати (закру́чувати, підгви́нчувати і т. ін.) / підкрути́ти (закрути́ти, підгвинти́ти і т. ін.) га́йку (га́йки) кому. 1. Посилювати вимоги до кого-небудь, підтягувати в роботі когось, вдаючись до суворих заходів. Раз він підкручував усім гайку, то не міг же обминути Барила (В. Кучер); Я буду крутий за правду і за інтереси нашого колгоспу, коли треба, горло перегризу, а спуску не дам. І прошу не ображатися, коли комусь і закручу гайку (В. Кучер).

2. Напружуючи сили, підтягуватися в роботі. — Не турбуйтесь! Ось намацаємо слабкі місця, підкрутимо з вашою допомогою гайки і візьмемо темпи (Г. Коцюба); [Майстер:] Книш, підгвинти гайку і покріпись. Дивись на мене: я вже старий чорт, а не здихаю (І. Микитенко).

підкру́чувати (закру́чувати, підгви́нчувати і т. ін.) / підкрути́ти (закрути́ти, підгвинти́ти і т. ін.) га́йку (га́йки) кому. 1. Посилювати вимоги до кого-небудь, підтягувати в роботі когось, вдаючись до суворих заходів. Раз він підкручував усім гайку, то не міг же обминути Барила (В. Кучер); Я буду крутий за правду і за інтереси нашого колгоспу, коли треба, горло перегризу, а спуску не дам. І прошу не ображатися, коли комусь і закручу гайку (В. Кучер).

2. Напружуючи сили, підтягуватися в роботі. — Не турбуйтесь! Ось намацаємо слабкі місця, підкрутимо з вашою допомогою гайки і візьмемо темпи (Г. Коцюба); [Майстер:] Книш, підгвинти гайку і покріпись. Дивись на мене: я вже старий чорт, а не здихаю (І. Микитенко).

крути́ти / закрути́ти го́лову кому. 1. Закохувати в себе. Їй одне задоволення — крутити голови хлопцям (О. Гончар). покрути́ти го́лову (тривалий час). — Ти такий, що тобі все одно,— образилася Орися .. — Покрутиш одній дівчині голову, а тоді іншій бісики пускаєш (Григорій Тютюнник). покрути́ти го́лови (про всіх або багатьох). [Пшеменський (підходить до неї):] Я гадаю, що пані зовсім покрутила голови всім ніжинським паничам (І. Кочерга).

2. Поводити себе нечесно відносно кого-небудь; дурити, обдурювати. Адже правда, що він уже чимало часу крутить голову дівчині, все село знає про це, але весілля він не влаштовує (М. Чабанівський); Треба поговорити з Христею, щоб не дозволяла всякому крутити собі голову (М. Ю. Тарновський).

мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти [собі́] на вус (на ву́са) що і без додатка. 1. Придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати. — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький); — Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський); Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко); Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (Василь Шевчук); // Запам’ятовувати, брати до уваги що-небудь. Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис); Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ’яненко); — Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький); Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський); Радивон усе примічає, .. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко); — У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована. ..Парубок намотав на ус (Укр.. казки). намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко).

2. Робити висновки з чого-небудь; враховувати. [Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький); І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов); — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар); — Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко); Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: “Отаких нам і треба, енергійних, завзятих”. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко). закрути́ти на ус. [Филимон (дворецький):] Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий). намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров).

3. Розбиратися в чомусь, з’ясовувати що-небудь. Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький); На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис); Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич); // Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський); Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк); — Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах).

закрути́ти світ кому. Привабити до себе, закохати в себе когось, позбавивши його здатності тверезо сприймати дійсність. — Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда — гульк і закрутив тій дівчині світ (В. Речмедін).

Словник відмінків

Інфінітив закрути́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закруті́мо, закруті́м
2 особа закрути́ закруті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закручу́ закру́тимо, закру́тим
2 особа закру́тиш закру́тите
3 особа закру́тить закру́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закрути́в закрути́ли
жін.р. закрути́ла
сер.р. закрути́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
закру́чений
Безособова форма
закру́чено
Дієприслівник
закрути́вши

Словник синонімів

I. ЗАВИВА́ТИ (волосся, вуса), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, КРУТИ́ТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПОВИВА́ТИрозм.; КУЧЕРЯ́ВИТИ (утворюючи кучері); ПЛОЇТИ (укладаючи щипцями волосся паралельними хвилястими лініями). - Док.: зави́ти, закрути́ти, підкрути́ти, пови́ти, закучеря́вити. Навіть в убранні Алли Михайлівни з’явилась недбалість, вона все більше ходила в пеньюарі і покинула завивати волосся (Леся Українка); Тимоха козак штепний був; високо підголював чуб, уси закручував (Г. Квітка-Основ’яненко); Вона одягається з таким самим, якщо не з підвищеним шиком, з такою ж старанністю, як і раніше, закручує локони (Ірина Вільде); Її чоловік.. працює перукарем від кооперації. Стриже, бриє, крутить дівчатам кучері (В. Земляк); Юліан, молодий, вродливий панич, власне кінчить туалет перед дзеркалом, розчісує щіткою на голові рідке волосся і розкішні баки, підкручує вуси (І. Франко); Ой ти, вербо кудрявая, Хто на тобі кудрі повив? (П. Чубинський).

Словник фразеологізмів

[аж] закрути́ло в но́сі кому і без додатка, безос. Що-небудь не сподобалося комусь, неприємно вразило когось. — Зараз народ почне ділити панське майно. Що, Корнію, чи в носі закрутило? — Анітрохи! — відповів Чумак, не знати, щиро, чи тільки прикидаючись таким байдужим (А. Головко); Ач, закрутило в носі їм від поеми “Сон”! Образилися (Василь Шевчук).

[аж] закрути́ло в но́сі кому і без додатка, безос. Що-небудь не сподобалося комусь, неприємно вразило когось. — Зараз народ почне ділити панське майно. Що, Корнію, чи в носі закрутило? — Анітрохи! — відповів Чумак, не знати, щиро, чи тільки прикидаючись таким байдужим (А. Головко); Ач, закрутило в носі їм від поеми “Сон”! Образилися (Василь Шевчук).