-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний за́крут за́крути
родовий за́круту за́крутів
давальний за́круту, за́крутові за́крутам
знахідний за́крут за́крути
орудний за́крутом за́крутами
місцевий на/у за́круті на/у за́крутах
кличний за́круте* за́крути*

Словник синонімів

ЗА́КРУТ (крутий поворот, вигин - перев. річки, дороги),КОЛІ́НО, ЛУКА́, ЗАЛО́М, ЗА́ВОРО́Т, ЗА́КРУТЕНЬрозм.,ЗА́ВЕРТЕНЬрозм.,ЗГИНрозм.,ЗАКРУ́ТИНАдіал.,МЕА́НДРгеол.Поет сідав на лаві в саду. Вибирав таку, з якої було б видно і голубі закрути Дніпра, і безкраю задніпровську далину (Т. Масенко); У місці, де річка Бистра.. робила коліно, було "чудодійне джерело" (Ірина Вільде); Кривою козацькою шаблею сяяла лука ріки (Л. Первомайський); Білі човники в заломі ріки пристали до берега мерехтливою зграйкою (О. Гуреїв); З літами ріка замулюється, заростає, розбігаються протоки, завертні, закрутні (К. Гордієнко); Стрий шумів по кам’яних бродах і пінився по закрутинах (І. Франко); Внаслідок часткових відхилень від свого попереднього напрямку ріка утворює повороти, які називаються меандрами (з наукової літератури). - Пор. зви́вина, 2. петля́.
ЗВИ́ВИНА (дугоподібний поворот або відхилення річки, дороги і т. ін.), ЗВИВ, ВИ́ГИН, ЗВІЙрозм.З-за темного, порослого кущами берега виринає на звивині човник рибалки Охріма (С. Тудор); З-за ближнього звиву переярка виринув Гвоздяєв (Н. Тихий); За вигином дороги, з великої висоти, відкривається перед нами Красна долина (О. Ільченко); Двигтить.. брук, вулиця нерівними звоями посувається назад (П. Колесник). - Пор. 1. за́крут, ви́гин.
ПЕТЛЯ́ (рух по замкненій або напівзамкненій лінії; така лінія), СКРУТдіал., СКРУ́ТЕЛЬ[СКРУ́ТІЛЬ]діал., ЗВІЙрідше, ЗА́ШМОРГрідше.Вона залишала на мокрому піску петлі своїх слідів, подібних до вишитих візерунків на полотняному рушнику (О. Донченко); Бистро шумить і грізно б’ється о каміння ріка Стрий, перепливаючи срібною гадюкою в три скрути невеличке гірське село (І. Франко); Ріка заплутує свої звої на Красній долині (О. Ільченко); Тут нова, ще безіменна вулиця робить зашморг до Виноградної (Ю. Смолич). - Пор. 1. за́крут.
ПОВОРО́Т[ПОВОРІ́Т] (місце, де дорога, вулиця тощо повертає, відхиляється вбік), ЗВОРО́Т, ЗАВОРО́Т, ЗА́КРУТ, ВИ́ГИН, КОЛІ́НО, ВИ́ВЕРТрозм.,О́БЕРТрозм.,ПОВОРО́ТКАрозм.,СКРУТдіал. "Ось сюди, - показувала, завмираючи пересохлим голосом, пригнувшись на передньому сидінні, .. - тут поворот у двір, ось цей будинок" (О. Забужко); І раптом я спиняюсь на звороті - З-під ніг тропа, мов птиця, рве свій лет (М. Бажан); Діти не обходили озера й великого річкового завороту: вони йшли навпростець (З. Тулуб); Поет сідав на лаві в саду. Вибрав таку, з якої було б видно і голубі закрути Дніпра, і безкраю задніпровську далину (Т. Масенко); Головна вулиця з-за вигину вибігає напрямець і спускається під берег (І. Чендей); Коридор несподівано прорізався коротким бічним коліном, там був ще один ліфт (П. Загребельний); Виверти доріг; Мерехтіло, як світляк перед Купайлом, зелене світло. З кожним обертом стежки воно неначе перебігало в оксамитній темряві (Дніпрова Чайка); Пан Микола.. не зауважив, як із-за поворотки з’явилась його дружина (Олена Пчілка); На скруті двох перехресних вулиць Шариївна, поправляючи берет, непомітно обернулась (Ірина Вільде).