закружити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | закружи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закружі́мо, закружі́м | |
| 2 особа | закружи́ | закружі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закружу́ | закру́жимо, закру́жим |
| 2 особа | закру́жиш | закру́жите |
| 3 особа | закру́жить | закру́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закружи́в | закружи́ли |
| жін.р. | закружи́ла | |
| сер.р. | закружи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закружи́вши | ||