-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив закро́влювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закро́влюймо
2 особа закро́влюй закро́влюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закро́влюватиму закро́влюватимемо, закро́влюватимем
2 особа закро́влюватимеш закро́влюватимете
3 особа закро́влюватиме закро́влюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа закро́влюю закро́влюємо, закро́влюєм
2 особа закро́влюєш закро́влюєте
3 особа закро́влює закро́влюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
закро́влюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. закро́влював закро́влювали
жін. р. закро́влювала
сер. р. закро́влювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закро́влювавши

Словник синонімів

ЗАКРИВА́ВЛЮВАТИ (заливати, забризкувати кров’ю), КРИВА́ВИТИ, ОБАГРЯ́ТИпоет., уроч.,КРОВИ́ТИрідко,КРОВ’ЯНИ́ТИрідко, ЗАКРО́ВЛЮВАТИрідко. - Док.: закрива́вити, скрива́вити, обагри́ти, окрови́ти, скров’яни́ти, закрови́ти. Біля неї [гармати] лежали вбиті; відповзали поранені, приминаючи і закривавлюючи траву (М. Стельмах); А в неї під пахвою рана Кривавить пов’язку тугу (В. Бичко); Як ударив Помазанець Кілком по височку, Враз окровив Маріяні Плаття і сорочку (дума); Тупа ворожа сила Отрути повіддю лилась, Маляток білих кров’янила, Дівчат неволею душила (М. Рильський); Вадим Шостопалько вистрілив з офіцерового маузера просто йому в лице.. Постріл не був точним, закровив щоку, налякав (І. Ле).