закоїти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | зако́їти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зако́ймо | |
| 2 особа | зако́й | зако́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зако́ю | зако́їмо, зако́їм |
| 2 особа | зако́їш | зако́їте |
| 3 особа | зако́їть | зако́ять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зако́їв | зако́їли |
| жін.р. | зако́їла | |
| сер.р. | зако́їло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зако́єний | ||
| Безособова форма | ||
| зако́єно | ||
| Дієприслівник | ||
| зако́ївши | ||