закоїти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив зако́їти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зако́ймо
2 особа зако́й зако́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зако́ю зако́їмо, зако́їм
2 особа зако́їш зако́їте
3 особа зако́їть зако́ять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зако́їв зако́їли
жін.р. зако́їла
сер.р. зако́їло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зако́єний
Безособова форма
зако́єно
Дієприслівник
зако́ївши