закошлатитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закошла́титися, закошла́титись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закошла́тьмося, закошла́тьмось | |
| 2 особа | закошла́ться | закошла́тьтеся, закошла́тьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закошла́чуся, закошла́чусь | закошла́тимося, закошла́тимось, закошла́тимся |
| 2 особа | закошла́тишся | закошла́титеся, закошла́титесь |
| 3 особа | закошла́титься | закошла́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закошла́тився, закошла́тивсь | закошла́тилися, закошла́тились |
| жін.р. | закошла́тилася, закошла́тилась | |
| сер.р. | закошла́тилося, закошла́тилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закошла́тившись | ||