закошлатитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закошла́титися, закошла́титись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закошла́тьмося, закошла́тьмось
2 особа закошла́ться закошла́тьтеся, закошла́тьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закошла́чуся, закошла́чусь закошла́тимося, закошла́тимось, закошла́тимся
2 особа закошла́тишся закошла́титеся, закошла́титесь
3 особа закошла́титься закошла́тяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закошла́тився, закошла́тивсь закошла́тилися, закошла́тились
жін.р. закошла́тилася, закошла́тилась
сер.р. закошла́тилося, закошла́тилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закошла́тившись