-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зако́чуватися, зако́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа зако́чуватиметься зако́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа зако́чується зако́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зако́чуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зако́чувався, зако́чувавсь зако́чувалися, зако́чувались
жін. р. зако́чувалася, зако́чувалась
сер. р. зако́чувалося, зако́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зако́чувавшись

Словник синонімів

ЗАХО́ДИТИ (про небесні світила - спускатися за лінію обрію), ЗАКО́ЧУВАТИСЯ, СІДА́ТИ, ОСІДА́ТИ, ПА́ДАТИ, ХОВА́ТИСЯ, ЗАПАДА́ТИрозм. - Док.: зайти́, закоти́тися, сі́сти, осі́сти, схова́тися, запа́сти. Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить (Т. Шевченко); Сидів він суворий і тихий, дивився на сонце, що закочувалось за дахи боярських будинків (С. Скляренко); Тихе сонце сідає над рудими черепичними дахами низьких будиночків, заллявши вулицю й засмучені клени сумирним світлом (Є. Гуцало); За морем сонце осіда, Затьмарене, руде (М. Нагнибіда); І хочеться знати, куди падає сонце, кортить дійти рівним степом до краю землі (Ю. Яновський); За гори вже сонце ховалось (М. Рильський); Сонце западало, у повітрі робилося свіжіше; роса виступала на траві, де пройшла вечірня тінь (Панас Мирний).