закочувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зако́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зако́чуймо | |
| 2 особа | зако́чуй | зако́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зако́чуватиму | зако́чуватимемо, зако́чуватимем |
| 2 особа | зако́чуватимеш | зако́чуватимете |
| 3 особа | зако́чуватиме | зако́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зако́чую | зако́чуємо, зако́чуєм |
| 2 особа | зако́чуєш | зако́чуєте |
| 3 особа | зако́чує | зако́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зако́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зако́чував | зако́чували |
| жін. р. | зако́чувала | |
| сер. р. | зако́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зако́чувавши | ||