закочувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зако́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зако́чуймо | |
2 особа | зако́чуй | зако́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зако́чуватиму | зако́чуватимемо, зако́чуватимем |
2 особа | зако́чуватимеш | зако́чуватимете |
3 особа | зако́чуватиме | зако́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зако́чую | зако́чуємо, зако́чуєм |
2 особа | зако́чуєш | зако́чуєте |
3 особа | зако́чує | зако́чують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
зако́чуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | зако́чував | зако́чували |
жін. р. | зако́чувала | |
сер. р. | зако́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зако́чувавши |