-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив закоцю́рбитися, закоцю́рбитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закоцю́рбімося, закоцю́рбімось, закоцю́рбімся
2 особа закоцю́рбися, закоцю́рбись закоцю́рбіться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закоцю́рблюся, закоцю́рблюсь закоцю́рбимося, закоцю́рбимось, закоцю́рбимся
2 особа закоцю́рбишся закоцю́рбитеся, закоцю́рбитесь
3 особа закоцю́рбиться закоцю́рбляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закоцю́рбився, закоцю́рбивсь закоцю́рбилися, закоцю́рбились
жін.р. закоцю́рбилася, закоцю́рбилась
сер.р. закоцю́рбилося, закоцю́рбилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закоцю́рбившись

Словник синонімів

ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯрозм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯрозм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯрозм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯрозм. - Недок.: загина́тися, гну́тися, закоцю́рблюватися, коцю́рбитися, закарлю́чуватися, карлю́читися, закандзю́блюватися, кандзю́битисярідко.Велів [Герман] спустити себе помалу вниз, по дорозі скрізь обмацуючи цямрини, чи де не загнулися під напором воску (І. Франко); Гострий ніс [отця Сафонія] ще більше задзюбився (В. Речмедін); Він лежить недужий у хаті один. ..Ніс пожовк і ще більше закарлючився. Очі закриті (І. Цюпа); Він був кощавий, низькорослий; довгий і прямий ніс його закандзюбився (Є. Гуцало). - Пор. 1. зігну́тися.