-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив закоцю́бнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закоцю́бнімо, закоцю́бнім
2 особа закоцю́бни закоцю́бніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закоцю́бну закоцю́бнемо, закоцю́бнем
2 особа закоцю́бнеш закоцю́бнете
3 особа закоцю́бне закоцю́бнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закоцю́б, закоцю́бнув закоцю́бли, закоцю́бнули
жін.р. закоцю́бла, закоцю́бнула
сер.р. закоцю́бло, закоцю́бнуло
Активний дієприкметник
закоцю́блий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закоцю́бши, закоцю́бнувши

Словник синонімів

ЗАКЛЯ́КНУТИ (про людину та частину її тіла - утратити від холоду чутливість, рухливість, гнучкість тощо), ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ОКЛЯ́КНУТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ, ЗАДУБІ́ТИ, ЗАКОСТЕНІ́ТИ, ОКОСТЕНІ́ТИ, СКОСТЕНІ́ТИрідше, ЗАДЕРЕВ’ЯНІ́ТИ, ОДЕРЕВ’ЯНІ́ТИ, ПОТЕ́РПНУТИ, ПОТЕ́РПТИ, ЗАКОЦЮ́БНУТИрозм.,ЗАКОЦЮ́БТИрозм.,ОДУБІ́ТИрозм.,ОДУБЕНІ́ТИрозм., ОКОЛІ́ТИрозм.,ЗАЦУПІ́ТИрозм.,ПОГРА́БІТИрозм.,ПОГРА́БНУТИрозм.,ЗАДЕРЕВІ́ТИрозм.,СКАЧАНІ́ТИдіал., ОДЕРЕВІ́ТИрідко,ОДУ́БНУТИрідко, ОДУ́БТИрідко, ОЦІПЕНІ́ТИрідко. - Недок.: закляка́ти, кля́кнути, застига́ти, сти́гнути, окляка́ти, ціпені́ти, дубі́ти, костені́ти, дерев’яні́ти, коцю́бнути, колі́тирідкодереві́ти, ду́бнути. Вона не почувала, що в неї ноги померзли на морозі, що її права рука одубла й заклякла на коромислі (І. Нечуй-Левицький); Піднімався сильний вітер і бив її дощем так у лице, що волосся на чолі перемокло, а рука, що піднімала довгу сукню, заціпеніла із студені (О. Кобилянська); Холод так діймав, що руки й ноги зовсім задубіли (М. Трублаїні); Ноги Леонідові в поганих чоботях закоцюбли, як в ополонці (О. Гончар); Третьої ночі, коли мороз розбивав стіни й пролазив у хату, Терешко зовсім одубів, лежачи біля припічка, й ледве здолав злізти на піч (Г. Епік); Руки його зовсім охолоділи і ввесь одубенів (О. Стороженко); Од холоду аж посиніє [Кузьмик], руки пограбнуть, дрижать (М. Рильський). - Пор. 1. те́рпнути.