-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зако́хуватися, зако́хуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зако́хуймося, зако́хуймось
2 особа зако́хуйся, зако́хуйсь зако́хуйтеся, зако́хуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зако́хуватимуся, зако́хуватимусь зако́хуватимемося, зако́хуватимемось, зако́хуватимемся
2 особа зако́хуватимешся зако́хуватиметеся, зако́хуватиметесь
3 особа зако́хуватиметься зако́хуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зако́хуюся, зако́хуюсь зако́хуємося, зако́хуємось, зако́хуємся
2 особа зако́хуєшся зако́хуєтеся, зако́хуєтесь
3 особа зако́хується зако́хуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зако́хуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зако́хувався, зако́хувавсь зако́хувалися, зако́хувались
жін. р. зако́хувалася, зако́хувалась
сер. р. зако́хувалося, зако́хувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зако́хувавшись

Словник синонімів

ЗАКОХА́ТИСЯв кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ[ВЛЮБИ́ТИСЯ]розм.,ЗАЛЮБИ́ТИСЯрозм.,ВКЛЕПА́ТИСЯ[УКЛЕПА́ТИСЯ]фам.,РОЗКОХА́ТИСЯ заст.,ПРИЛЮБИ́ТИСЯдіал.;ЗАХОПИ́ТИСЯким (звичайно про сильне, але нетривале почуття). - Недок.: зако́хуватися, улюбля́тися[влюбля́тися], залю́блюватися, залюбля́тися, розко́хуватися, прилюбля́тися, захо́плюватися. Закохався я в вас до нестями.. (П. Грабовський); - Я пам’ятаю, як у свою кріпачку.. так улюбився, що задумував женитись (Панас Мирний); Тікай, Грицю, Марусеньки, Бо в тебе влюбилась (Л. Боровиковський); Вона мала багато поклонників, але сама не залюблювалася ніколи (О. Кобилянська); - А правда, Христина Гордієнчишина таки славна?.. - Та вклепатися можна, - недбало додав Григорій (М. Стельмах); Бідолахи [паничі] розкохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали.. Так вона [панночка] всім до душі прийшла (Марко Вовчок); Ольга не на жарт захопилась Іваном (П. Колесник). - Пор. 1. полюби́ти.