-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зако́хувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зако́хуймо
2 особа зако́хуй зако́хуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зако́хуватиму зако́хуватимемо, зако́хуватимем
2 особа зако́хуватимеш зако́хуватимете
3 особа зако́хуватиме зако́хуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зако́хую зако́хуємо, зако́хуєм
2 особа зако́хуєш зако́хуєте
3 особа зако́хує зако́хують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зако́хуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зако́хував зако́хували
жін. р. зако́хувала
сер. р. зако́хувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зако́хувавши

Словник синонімів

ЗАКОХА́ТИ (викликати в когось почуття кохання до себе), ЗАКРУТИ́ТИ розм.,ПРИЛЮБИ́ТИдіал. - Недок.: зако́хувати, прилюбля́ти. - Все згадує тебе.. Ти таки його в себе насправжки закохала! (Панас Мирний); [Пилип:] Гляди ж мені, не упусти такого жениха.. Та тебе не треба вчить, закрутиш хоч кого (І. Карпенко-Карий); Одбила Санька хлопця від Теклі, тож Мавра і озлилася.. Тільки за те, що прилюбила Тихона! (К. Гордієнко).