-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закоти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закоті́мо, закоті́м
2 особа закоти́ закоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закочу́ зако́тимо, зако́тим
2 особа зако́тиш зако́тите
3 особа зако́тить зако́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закоти́в закоти́ли
жін.р. закоти́ла
сер.р. закоти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зако́чений
Безособова форма
зако́чено
Дієприслівник
закоти́вши

Словник синонімів

ЗАКА́ЧУВАТИ[ЗАКО́ЧУВАТИ] (підгортати край одягу чи його частини),ЗАСУ́КУВАТИ, ПІДКА́ЧУВАТИ[ПІДКО́ЧУВАТИ], ПІДСУ́КУВАТИ, ЗАКА́СУВАТИ діал., ПІДКА́СУВАТИдіал. - Док.: закача́ти[закоти́ти], засука́ти, підкача́ти[підкоти́ти], підсука́ти, закаса́ти, підкаса́ти. Як хотілося Михайлові.. закачати холоші, побрести по коліна у воду, нарвати цілий жмуток жовтоцвіту! (Ю. Збанацький); Ставши в позу атлета, Гриць почав закочувати рукава (Ю. Шовкопляс); Він поспішно підкачував коротенькі, вище колін, штанці ще вище, засукував рукава веселої на колір шерстяної кофтинки (Г. Епік); Вона розщібнула рукав, закасала аж до плечей і встромила у воду руку (М. Коцюбинський).