-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний зако́т зако́ти
родовий зако́та зако́тів
давальний зако́ту, зако́тові зако́там
знахідний зако́т зако́ти
орудний зако́том зако́тами
місцевий на/у зако́ті на/у зако́тах
кличний зако́те* зако́ти*

Словник синонімів

ЗАКО́Т (відігнутий, закочений назовні край одягу, убрання, взуття), ВІДВОРО́Т[ВІДВОРІ́Т]рідко; ВИЛО́ГА (на грудях, рукавах); ЛА́ЦКАН (на грудях); ЗАКАРВА́Шрозм.,ЗАКАВРА́Шдіал. (перев. на рукавах); МАНЖЕ́ТА (перев. на холошах). Надів [коваль] чорну шапку з закотами та й посунув просто до гаю (Марко Вовчок); Гаркуша прибігав з контори, з годину топтався у корівнику в своїх білих, з одворотами, валянках (І. Рябокляч); Погляд мій в час нашої розмови раз у раз мимоволі вертався до золотої зірки на вилозі його піджака (Ю. Смолич); У закарваші капітанського мундира в Івана Петровича лежить аркуш паперу (О. Полторацький).