закорінений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний закорі́нений закорі́нена закорі́нене закорі́нені
родовий закорі́неного закорі́неної закорі́неного закорі́нених
давальний закорі́неному закорі́неній закорі́неному закорі́неним
знахідний закорі́нений закорі́нену закорі́нене закорі́нені
орудний закорі́неним закорі́неною закорі́неним закорі́неними
місцевий на/у закорі́неному, закорі́ненім на/у закорі́неній на/у закорі́неному, закорі́ненім на/у закорі́нених