закорочувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закоро́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закоро́чуймо | |
| 2 особа | закоро́чуй | закоро́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закоро́чуватиму | закоро́чуватимемо, закоро́чуватимем |
| 2 особа | закоро́чуватимеш | закоро́чуватимете |
| 3 особа | закоро́чуватиме | закоро́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закоро́чую | закоро́чуємо, закоро́чуєм |
| 2 особа | закоро́чуєш | закоро́чуєте |
| 3 особа | закоро́чує | закоро́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| закоро́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | закоро́чував | закоро́чували |
| жін. р. | закоро́чувала | |
| сер. р. | закоро́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закоро́чувавши | ||