закоротити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закороти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закороті́мо, закороті́м
2 особа закороти́ закороті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закорочу́ закоро́тимо, закоро́тим
2 особа закоро́тиш закоро́тите
3 особа закоро́тить закоро́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закороти́в закороти́ли
жін.р. закороти́ла
сер.р. закороти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
закоро́чений
Безособова форма
закоро́чено
Дієприслівник
закороти́вши