закоронувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закоронува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закорону́ймо
2 особа закорону́й закорону́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закорону́ю закорону́ємо, закорону́єм
2 особа закорону́єш закорону́єте
3 особа закорону́є закорону́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закоронува́в закоронува́ли
жін.р. закоронува́ла
сер.р. закоронува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
закороно́ваний
Безособова форма
закороно́вано
Дієприслівник
закоронува́вши