закоронувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закоронува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закорону́ймо | |
| 2 особа | закорону́й | закорону́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закорону́ю | закорону́ємо, закорону́єм |
| 2 особа | закорону́єш | закорону́єте |
| 3 особа | закорону́є | закорону́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закоронува́в | закоронува́ли |
| жін.р. | закоронува́ла | |
| сер.р. | закоронува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| закороно́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| закороно́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| закоронува́вши | ||