закоронований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний закороно́ваний закороно́вана закороно́ване закороно́вані
родовий закороно́ваного закороно́ваної закороно́ваного закороно́ваних
давальний закороно́ваному закороно́ваній закороно́ваному закороно́ваним
знахідний закороно́ваний, закороно́ваного закороно́вану закороно́ване закороно́вані, закороно́ваних
орудний закороно́ваним закороно́ваною закороно́ваним закороно́ваними
місцевий на/у закороно́ваному, закороно́ванім на/у закороно́ваній на/у закороно́ваному, закороно́ванім на/у закороно́ваних