закоркувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закоркува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закорку́ймо
2 особа закорку́й закорку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закорку́ю закорку́ємо, закорку́єм
2 особа закорку́єш закорку́єте
3 особа закорку́є закорку́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закоркува́в закоркува́ли
жін.р. закоркува́ла
сер.р. закоркува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
закорко́ваний
Безособова форма
закорко́вано
Дієприслівник
закоркува́вши

Словник синонімів

I. ЗАТИКА́ТИ (закривати який-небудь отвір); ЗАКУ́ПО́РЮВАТИ (щільно); ЗАКОНОПА́ЧУВАТИ (перев. клоччям і т. ін. шпарини, дірки); ЗАКОРКО́ВУВАТИ (перев. пляшку корком). - Док.: заткну́ти, затка́тидіал. заку́по́рити, законопа́тити, закоркува́ти. Крізь борт струменить вода. Моряк на передній лаві кидається затикати пролам (Ю. Мушкетик); - Зернисту каву, що є ще в хаті, хай Мариня засипле до пляшки, закоркує щільно, і будемо держати тільки для гостей (Ірина Вільде).