закорковувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закорко́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закорко́вуймо
2 особа закорко́вуй закорко́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закорко́вуватиму закорко́вуватимемо, закорко́вуватимем
2 особа закорко́вуватимеш закорко́вуватимете
3 особа закорко́вуватиме закорко́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа закорко́вую закорко́вуємо, закорко́вуєм
2 особа закорко́вуєш закорко́вуєте
3 особа закорко́вує закорко́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
закорко́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. закорко́вував закорко́вували
жін. р. закорко́вувала
сер. р. закорко́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закорко́вувавши

Словник синонімів

I. ЗАТИКА́ТИ (закривати який-небудь отвір); ЗАКУ́ПО́РЮВАТИ (щільно); ЗАКОНОПА́ЧУВАТИ (перев. клоччям і т. ін. шпарини, дірки); ЗАКОРКО́ВУВАТИ (перев. пляшку корком). - Док.: заткну́ти, затка́тидіал. заку́по́рити, законопа́тити, закоркува́ти. Крізь борт струменить вода. Моряк на передній лаві кидається затикати пролам (Ю. Мушкетик); - Зернисту каву, що є ще в хаті, хай Мариня засипле до пляшки, закоркує щільно, і будемо держати тільки для гостей (Ірина Вільде).