закоренілий 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | закорені́лий | закорені́ла | закорені́ле | закорені́лі |
родовий | закорені́лого | закорені́лої | закорені́лого | закорені́лих |
давальний | закорені́лому | закорені́лій | закорені́лому | закорені́лим |
знахідний | закорені́лий, закорені́лого | закорені́лу | закорені́ле | закорені́лі, закорені́лих |
орудний | закорені́лим | закорені́лою | закорені́лим | закорені́лими |
місцевий | на/у закорені́лому, закорені́лім | на/у закорені́лій | на/у закорені́лому, закорені́лім | на/у закорені́лих |