закоренитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив закорени́тися, закорени́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа закорени́ться закореня́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закорени́вся, закорени́всь закорени́лися, закорени́лись
жін.р. закорени́лася, закорени́лась
сер.р. закорени́лося, закорени́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закорени́вшись