закордонник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | закордо́нник | закордо́нники |
| родовий | закордо́нника | закордо́нників |
| давальний | закордо́нникові, закордо́ннику | закордо́нникам |
| знахідний | закордо́нника | закордо́нників |
| орудний | закордо́нником | закордо́нниками |
| місцевий | на/у закордо́нникові, закордо́ннику | на/у закордо́нниках |
| кличний | закордо́ннику | закордо́нники |