закопчуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зако́пчуватися, зако́пчуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зако́пчуймося, зако́пчуймось | |
| 2 особа | зако́пчуйся, зако́пчуйсь | зако́пчуйтеся, зако́пчуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зако́пчуватимуся, зако́пчуватимусь | зако́пчуватимемося, зако́пчуватимемось, зако́пчуватимемся |
| 2 особа | зако́пчуватимешся | зако́пчуватиметеся, зако́пчуватиметесь |
| 3 особа | зако́пчуватиметься | зако́пчуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зако́пчуюся, зако́пчуюсь | зако́пчуємося, зако́пчуємось, зако́пчуємся |
| 2 особа | зако́пчуєшся | зако́пчуєтеся, зако́пчуєтесь |
| 3 особа | зако́пчується | зако́пчуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зако́пчуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зако́пчувався, зако́пчувавсь | зако́пчувалися, зако́пчувались |
| жін. р. | зако́пчувалася, зако́пчувалась | |
| сер. р. | зако́пчувалося, зако́пчувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зако́пчувавшись | ||