-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зако́пувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зако́пуймо
2 особа зако́пуй зако́пуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зако́пуватиму зако́пуватимемо, зако́пуватимем
2 особа зако́пуватимеш зако́пуватимете
3 особа зако́пуватиме зако́пуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зако́пую зако́пуємо, зако́пуєм
2 особа зако́пуєш зако́пуєте
3 особа зако́пує зако́пують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зако́пуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зако́пував зако́пували
жін. р. зако́пувала
сер. р. зако́пувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зако́пуваний
Безособова форма
зако́пувано
Дієприслівник
зако́пувавши

Словник синонімів

ЗАКО́ПУВАТИкого, що в що, в чому і без додатка (зробивши заглиблення і поклавши в нього кого-, що-небудь, закидати зверху чимось сипким), ЗАРИВА́ТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ВКО́ПУВАТИ[УКО́ПУВАТИ], ВРИВА́ТИ[УРИВА́ТИ], ВГРІБА́ТИ[УГРІБА́ТИ], ЗАГРОМА́ДЖУВАТИкого, що в чому, рідко. - Док.: закопа́ти, зари́ти, загребти́, вкопа́ти[укопа́ти], ври́ти[ури́ти], вгребти́[угребти́], загрома́дити. Люди кинулись ховати своє добро: закопували в землю намисто, полотна, рушники, ховали в ожередах свитки та кожухи (І. Нечуй-Левицький); Побігло [хлоп’я] до кутка, прорило в долівці ямку, положило гроші і, заривши, знову сіло коло бочки (Панас Мирний); - Буває і так: якесь стерво копає, копає комусь яму, аж з шкури вилазить, а в цій же ямі і загрібають його шкуру (М. Стельмах); Партизани під командуванням Тура вкопали під рейки три авіабомби (М. Стельмах); - Тепер троянці в западні. Живцем в землі їх загромадим, Разком на той світ одпровадим (І. Котляревський).
ЗАКО́ПУВАТИ (закріплювати одним кінцем у викопаному заглибленні), ВКО́ПУВАТИ[УКО́ПУВАТИ]. - Док.: закопа́ти, вкопа́ти[укопа́ти]. Семко та Горіх завчасно натесали стовпів і закопували їх на нових межах (С. Чорнобривець); На майдані перед замком вкопували риштовання задля огневих штук (О. Стороженко); Після війни на попелищі артільного двору вкопували удвох першого стовпа (Ю. Мушкетик).

Словник фразеологізмів

закопа́ти / зако́пувати живце́м (живо́го, живо́ю і т. ін.) у зе́млю кого. У важких муках згубити, довести до загибелі, нещадно покарати кого-небудь. — А Кульбабина Мотря так сказала: “Хай пан хоч живцем закопає нас у землю, а ми не подвоїм свого слова” (М. Стельмах); — Ти ладен, мабуть, мене живою в землю закопати! — говорила Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький); // тільки недок. Розправлятися з ким-небудь, прирікаючи його на тяжкі моральні і фізичні страждання. Важко мені жити. Нащо мені жити? Дивитися роками, як закопують мене живого в землю? (О. Довженко).

закопа́ти / зако́пувати живце́м (живо́го, живо́ю і т. ін.) у зе́млю кого. У важких муках згубити, довести до загибелі, нещадно покарати кого-небудь. — А Кульбабина Мотря так сказала: “Хай пан хоч живцем закопає нас у землю, а ми не подвоїм свого слова” (М. Стельмах); — Ти ладен, мабуть, мене живою в землю закопати! — говорила Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький); // тільки недок. Розправлятися з ким-небудь, прирікаючи його на тяжкі моральні і фізичні страждання. Важко мені жити. Нащо мені жити? Дивитися роками, як закопують мене живого в землю? (О. Довженко).

закопа́ти / зако́пувати живце́м (живо́го, живо́ю і т. ін.) у зе́млю кого. У важких муках згубити, довести до загибелі, нещадно покарати кого-небудь. — А Кульбабина Мотря так сказала: “Хай пан хоч живцем закопає нас у землю, а ми не подвоїм свого слова” (М. Стельмах); — Ти ладен, мабуть, мене живою в землю закопати! — говорила Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький); // тільки недок. Розправлятися з ким-небудь, прирікаючи його на тяжкі моральні і фізичні страждання. Важко мені жити. Нащо мені жити? Дивитися роками, як закопують мене живого в землю? (О. Довженко).

зако́пувати (зарива́ти) / закопа́ти (зари́ти) [у зе́млю] свій тала́нт. Занедбувати, не розвивати свої здібності. — Ви, батечку, свій талант закопуєте. Мости мостами, а талант — фізика. Облиште мости, ідіть на кафедру фізики (Н. Рибак); Артемовський виконував дуже добре ролі драматичні, і не раз йому говорили, що він зариває цей свій талант, мало приділяє уваги драматичним п’єсам (М. Рильський); Я певно свій талант не закопаю, Добром своїм рад другим я служить (І. Франко).

зако́пувати (зарива́ти) / закопа́ти (зари́ти) [у зе́млю] свій тала́нт. Занедбувати, не розвивати свої здібності. — Ви, батечку, свій талант закопуєте. Мости мостами, а талант — фізика. Облиште мости, ідіть на кафедру фізики (Н. Рибак); Артемовський виконував дуже добре ролі драматичні, і не раз йому говорили, що він зариває цей свій талант, мало приділяє уваги драматичним п’єсам (М. Рильський); Я певно свій талант не закопаю, Добром своїм рад другим я служить (І. Франко).