-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закопти́тися, закопти́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закопті́мося, закопті́мось, закопті́мся
2 особа закопти́ся, закопти́сь закопті́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закопчу́ся, закопчу́сь закоптимо́ся, закоптимо́сь, закопти́мся
2 особа закопти́шся закоптите́ся, закоптите́сь
3 особа закопти́ться закоптя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закопти́вся, закопти́всь закопти́лися, закопти́лись
жін.р. закопти́лася, закопти́лась
сер.р. закопти́лося, закопти́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закопти́вшись

Словник синонімів

ЗАКОПТИ́ТИСЯ (вкритися кіптявою, сажею), ЗАКОПТІ́ТИ, ПРОКОПТИ́ТИСЯпідсил.,ПРОКОПТІ́ТИпідсил.,ЗАКУРИ́ТИСЯ[ЗАКУРІ́ТИСЯ], ЗАКУРІ́ТИ, ЗАДИМИ́ТИСЯ[ЗАДИМІ́ТИСЯ], ПРОДИМИ́ТИСЯ[ПРОДИМІ́ТИСЯ]підсил. (сповнитися, оповитися димом). - Недок.: зако́пчуватися, проко́пчуватися, заку́рюватися, зади́млюватися, проди́млюватися, продимля́тися. Від диму закоптишся, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся (М. Номис); - У хаті в тебе, Параско, як у сажу: лави не змивані, комин закурів, як у винниці (Ганна Барвінок); [Левко:] Ет, об казна-чім турбуєшся. Краще б гляділа, щоб там у печі не перепріло що та не задимилось (М. Кропивницький).