-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | законя́тися, законя́тись |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | законя́тиметься | законя́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | законя́ється | законя́ються |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
законя́ючись |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | законя́вся, законя́всь | законя́лися, законя́лись |
жін. р. | законя́лася, законя́лась |
сер. р. | законя́лося, законя́лось |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
законя́вшись |
Словник синонімів
ЗАРОДИ́ТИСЯ (про живі організми - почати своє існування внаслідок певних природних процесів), ЗАЧА́ТИСЯ, ЗАПЛОДИ́ТИСЯ розм., ЗАКОНИ́ТИСЯ діал. - Недок.: заро́джуватися, запло́джуватися, законя́тися [зако́нюватися]. [Наталя Семенівна:] О, чом же ти, Оксано, не рівня моєму синові? ..Нащо ти в крепацтві зародилася?.. (М. Кропивницький); Уже внучата зачались, І виростуть вони колись, Не месники внучата тії, Христові воїни святиє! (Т. Шевченко); Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки (Словник Б. Грінченка).
ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ [ЗДІЙМА́ТИСЯ], УЧИНЯ́ТИСЯ [ВЧИНЯ́ТИСЯ], ЗАЧИНА́ТИСЯ розм., ЗАХО́ДИТИСЯ [ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ] розм., ЗАКОНЯ́ТИСЯ [ЗАКО́НЮВАТИСЯ] діал.; ПРИХО́ДИТИ, НАДХО́ДИТИ (про явища природи або суспільні); УСТАВА́ТИ [ВСТАВА́ТИ] (про ранок, день); ЗАВ’Я́ЗУВАТИСЯ, ЗАХО́ДИТИ (перев. про взаємні дії, розмови тощо); ПІДНІМА́ТИСЯ [ПІДІЙМА́ТИСЯ], ПІДНО́СИТИСЯ (перев. у відповідь на щось). - Док.: поча́тися, розпоча́тися, відкри́тися, завести́ся, зня́тися [здійня́тися], учини́тися [вчини́тися], зача́тися, зайти́ся, заходитися, прийти́, надійти́, уста́ти [вста́ти], зав’яза́тися, зайти́, підня́тися [підійня́тися], піднестися, ру́шити розм. ру́шитися розм. (про явища природи). Життя квітів починається з пролісків (Ю. Смолич); Полетів Комар до медвежого табору, а там саме нарада розпочинається (І. Франко); В 1841 році Гребінка видав український альманах "Ластівка".. Збірник відкривався вступом Гребінки, написаним українською прозою - "Так собі до земляків" (з наукової літератури); По трудах дневних і по роботі й по клопоті знімався регіт, заводилися голосні розмови (Марко Вовчок); Надворі темнішає й темнішає. Знов здіймається щось таке, наче завірюха (А. Кримський); Кілька разів у той час, коли вій ішов під самими стінами Преслави, в стані ромеїв вчинялась тривога (С. Скляренко); - Ой буде лихо, буде лихо! Щось страшне зачинається на Україні (І. Нечуй-Левицький); - Їх [бідняків] треба провчить. Хоч не всіх, дак хоч самого Зінька. Тільки не так трохи треба заходжуваться. ..Не до смерті його бити, нє, а так - добре пополохати (Б. Грінченко); Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли законюється день після нічної тиші (Ю. Яновський); Лихо приходить тихо (прислів’я); В ресторані замовляли пиво, морозиво, якусь воду, аби тільки сидіти у прохолоді й чекати вечора, що от-от надходив (І. Ле); Над вами день встає, як стяг зорі багряний (В. Сосюра); Восени він став студентом. Восени зав’язувалась дружба, восени починалася любов (Л. Серпілін); - Оце ж такі тепер учениці пішли. Екзамени заходять, а їй хоч би що, дівування вже на умі... (О. Гончар); - Ви мусите бути готові й до гіршого, генерале. Ви знаєте, яка кампанія піднімається проти вас по всьому світу (О. Гончар); Каспійська підносилась ніч, сірчаним насичена розчином (М. Бажан); Вітрець рушив - почало колесом сніг крутити (Панас Мирний); Вітер рушився - чути надворі шарудить у стрісі й кушпелить сухим снігом поза хатою (А. Головко).