законтрити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зако́нтрити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зако́нтрімо, зако́нтрім
2 особа зако́нтри зако́нтріть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зако́нтрю зако́нтримо, зако́нтрим
2 особа зако́нтриш зако́нтрите
3 особа зако́нтрить зако́нтрять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зако́нтрив зако́нтрили
жін.р. зако́нтрила
сер.р. зако́нтрило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зако́нтривши