законспіруватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | законспірува́тися, законспірува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | законспіру́ймося, законспіру́ймось | |
| 2 особа | законспіру́йся, законспіру́йсь | законспіру́йтеся, законспіру́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | законспіру́юся, законспіру́юсь | законспіру́ємося, законспіру́ємось, законспіру́ємся |
| 2 особа | законспіру́єшся | законспіру́єтеся, законспіру́єтесь |
| 3 особа | законспіру́ється | законспіру́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | законспірува́вся, законспірува́всь | законспірува́лися, законспірува́лись |
| жін.р. | законспірува́лася, законспірува́лась | |
| сер.р. | законспірува́лося, законспірува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| законспірува́вшись | ||