законспіруватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив законспірува́тися, законспірува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   законспіру́ймося, законспіру́ймось
2 особа законспіру́йся, законспіру́йсь законспіру́йтеся, законспіру́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа законспіру́юся, законспіру́юсь законспіру́ємося, законспіру́ємось, законспіру́ємся
2 особа законспіру́єшся законспіру́єтеся, законспіру́єтесь
3 особа законспіру́ється законспіру́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. законспірува́вся, законспірува́всь законспірува́лися, законспірува́лись
жін.р. законспірува́лася, законспірува́лась
сер.р. законспірува́лося, законспірува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
законспірува́вшись