законспірувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив законспірува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   законспіру́ймо
2 особа законспіру́й законспіру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа законспіру́ю законспіру́ємо, законспіру́єм
2 особа законспіру́єш законспіру́єте
3 особа законспіру́є законспіру́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. законспірува́в законспірува́ли
жін.р. законспірува́ла
сер.р. законспірува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
законспіро́ваний
Безособова форма
законспіро́вано
Дієприслівник
законспірува́вши