законопокірний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | законопокі́рний | законопокі́рна | законопокі́рне | законопокі́рні |
| родовий | законопокі́рного | законопокі́рної | законопокі́рного | законопокі́рних |
| давальний | законопокі́рному | законопокі́рній | законопокі́рному | законопокі́рним |
| знахідний | законопокі́рний, законопокі́рного | законопокі́рну | законопокі́рне | законопокі́рні, законопокі́рних |
| орудний | законопокі́рним | законопокі́рною | законопокі́рним | законопокі́рними |
| місцевий | на/у законопокі́рному, законопокі́рнім | на/у законопокі́рній | на/у законопокі́рному, законопокі́рнім | на/у законопокі́рних |