законопокірний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний законопокі́рний законопокі́рна законопокі́рне законопокі́рні
родовий законопокі́рного законопокі́рної законопокі́рного законопокі́рних
давальний законопокі́рному законопокі́рній законопокі́рному законопокі́рним
знахідний законопокі́рний, законопокі́рного законопокі́рну законопокі́рне законопокі́рні, законопокі́рних
орудний законопокі́рним законопокі́рною законопокі́рним законопокі́рними
місцевий на/у законопокі́рному, законопокі́рнім на/у законопокі́рній на/у законопокі́рному, законопокі́рнім на/у законопокі́рних