законодорадчий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний законодора́дчий законодора́дча законодора́дче законодора́дчі
родовий законодора́дчого законодора́дчої законодора́дчого законодора́дчих
давальний законодора́дчому законодора́дчій законодора́дчому законодора́дчим
знахідний законодора́дчий законодора́дчу законодора́дче законодора́дчі
орудний законодора́дчим законодора́дчою законодора́дчим законодора́дчими
місцевий на/у законодора́дчому, законодора́дчім на/у законодора́дчій на/у законодора́дчому, законодора́дчім на/у законодора́дчих