законний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зако́нний зако́нна зако́нне зако́нні
родовий зако́нного зако́нної зако́нного зако́нних
давальний зако́нному зако́нній зако́нному зако́нним
знахідний зако́нний, зако́нного зако́нну зако́нне зако́нні, зако́нних
орудний зако́нним зако́нною зако́нним зако́нними
місцевий на/у зако́нному, зако́ннім на/у зако́нній на/у зако́нному, зако́ннім на/у зако́нних

Словник синонімів

СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на справедливості, правді, має обґрутовані підстави), ЗАКО́ННИЙ, СЛУ́ШНИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРА́ВНИЙрідше.Справедливий суд; Справедливе врегулювання міжнародних конфліктів; - Вимога цілком законна! - почулись голоси з залу (А. Головко); Корінько, скривившись, вислухав цей слушний і набридлий йому закид (Я. Качура); Злічім, брати, .. борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (І. Франко); Сяяло осіннє сонце, наче раділо, що праведний гнів карає чужинців (Д. Бедзик); Серце їй їла правдива матерня докора (Панас Мирний); За нього правна помста буде (Леся Українка). - Пор. безсторо́нній.