законвертований 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний законверто́ваний законверто́вана законверто́ване законверто́вані
родовий законверто́ваного законверто́ваної законверто́ваного законверто́ваних
давальний законверто́ваному законверто́ваній законверто́ваному законверто́ваним
знахідний законверто́ваний, законверто́ваного законверто́вану законверто́ване законверто́вані, законверто́ваних
орудний законверто́ваним законверто́ваною законверто́ваним законверто́ваними
місцевий на/у законверто́ваному, законверто́ванім на/у законверто́ваній на/у законверто́ваному, законверто́ванім на/у законверто́ваних