заколюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зако́люватися, зако́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зако́люймося, зако́люймось | |
| 2 особа | зако́люйся, зако́люйсь | зако́люйтеся, зако́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зако́люватимуся, зако́люватимусь | зако́люватимемося, зако́люватимемось, зако́люватимемся |
| 2 особа | зако́люватимешся | зако́люватиметеся, зако́люватиметесь |
| 3 особа | зако́люватиметься | зако́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зако́лююся, зако́лююсь | зако́люємося, зако́люємось, зако́люємся |
| 2 особа | зако́люєшся | зако́люєтеся, зако́люєтесь |
| 3 особа | зако́люється | зако́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зако́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зако́лювався, зако́лювавсь | зако́лювалися, зако́лювались |
| жін. р. | зако́лювалася, зако́лювалась | |
| сер. р. | зако́лювалося, зако́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зако́лювавшись | ||