заколювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зако́лювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зако́люймо
2 особа зако́люй зако́люйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зако́люватиму зако́люватимемо, зако́люватимем
2 особа зако́люватимеш зако́люватимете
3 особа зако́люватиме зако́люватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зако́люю зако́люємо, зако́люєм
2 особа зако́люєш зако́люєте
3 особа зако́лює зако́люють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зако́люючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зако́лював зако́лювали
жін. р. зако́лювала
сер. р. зако́лювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зако́люваний
Безособова форма
зако́лювано
Дієприслівник
зако́лювавши