заколошмачений 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | заколошма́чений | заколошма́чена | заколошма́чене | заколошма́чені |
родовий | заколошма́ченого | заколошма́ченої | заколошма́ченого | заколошма́чених |
давальний | заколошма́ченому | заколошма́ченій | заколошма́ченому | заколошма́ченим |
знахідний | заколошма́чений, заколошма́ченого | заколошма́чену | заколошма́чене | заколошма́чені, заколошма́чених |
орудний | заколошма́ченим | заколошма́ченою | заколошма́ченим | заколошма́ченими |
місцевий | на/у заколошма́ченому, заколошма́ченім | на/у заколошма́ченій | на/у заколошма́ченому, заколошма́ченім | на/у заколошма́чених |