заколошмачений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заколошма́чений заколошма́чена заколошма́чене заколошма́чені
родовий заколошма́ченого заколошма́ченої заколошма́ченого заколошма́чених
давальний заколошма́ченому заколошма́ченій заколошма́ченому заколошма́ченим
знахідний заколошма́чений, заколошма́ченого заколошма́чену заколошма́чене заколошма́чені, заколошма́чених
орудний заколошма́ченим заколошма́ченою заколошма́ченим заколошма́ченими
місцевий на/у заколошма́ченому, заколошма́ченім на/у заколошма́ченій на/у заколошма́ченому, заколошма́ченім на/у заколошма́чених