заколошматити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив заколошма́тити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заколошма́тьмо
2 особа заколошма́ть заколошма́тьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заколошма́чу заколошма́тимо, заколошма́тим
2 особа заколошма́тиш заколошма́тите
3 особа заколошма́тить заколошма́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заколошма́тив заколошма́тили
жін.р. заколошма́тила
сер.р. заколошма́тило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заколошма́чений
Безособова форма
заколошма́чено
Дієприслівник
заколошма́тивши