-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заколо́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заколо́чуймо
2 особа заколо́чуй заколо́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заколо́чуватиму заколо́чуватимемо, заколо́чуватимем
2 особа заколо́чуватимеш заколо́чуватимете
3 особа заколо́чуватиме заколо́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заколо́чую заколо́чуємо, заколо́чуєм
2 особа заколо́чуєш заколо́чуєте
3 особа заколо́чує заколо́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заколо́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заколо́чував заколо́чували
жін. р. заколо́чувала
сер. р. заколо́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заколо́чувавши

Словник синонімів

БАЛАМУ́ТИТИкого, що, розм. (сіяти неспокій серед людей, підбурювати на заворушення, виступи і т. ін.), КАЛАМУ́ТИТИрозм., КОЛОТИ́ТИкого, що, ким, чим, розм.,МУТИ́ТИрозм., ЗАКОЛО́ЧУВАТИперев. ізсл. спокій, розм. - Док.: збаламу́тити, скаламу́тити, сколоти́ти, заколоти́ти. Чорні круки в сутанах задумали провокувати і баламутити довірливих людей (Л. Дмитерко); Каламутить він людей, підбиває на різні неподобства, щоб ось у .. нашого хазяїна.. млин забрати (А. Шиян); [Сидір:] Ви [писар] ще не знаєте Бурлаки: він нічого не подарує! Бачите, не вспів у село увійти, вже й колотить миром (І. Карпенко-Карий); - Не турбуйтеся, бариня, тепер внесуть [за оренду] до фунтика. То раніш.. Назар.. мутив усіх, а зараз, як зачув про козаків, так немов заціпило (П. Панч); [Мендгел:] Якщо ти наважишся ще раз заколочувати спокій моєї фабрики, - викину (М. Ірчан). - Пор. 1. підбу́рювати.