-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заколо́чувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заколо́чуймо |
| 2 особа | заколо́чуй | заколо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заколо́чуватиму | заколо́чуватимемо, заколо́чуватимем |
| 2 особа | заколо́чуватимеш | заколо́чуватимете |
| 3 особа | заколо́чуватиме | заколо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заколо́чую | заколо́чуємо, заколо́чуєм |
| 2 особа | заколо́чуєш | заколо́чуєте |
| 3 особа | заколо́чує | заколо́чують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| заколо́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заколо́чував | заколо́чували |
| жін. р. | заколо́чувала |
| сер. р. | заколо́чувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| заколо́чувавши |
Словник синонімів
БАЛАМУ́ТИТИ кого, що, розм. (сіяти неспокій серед людей, підбурювати на заворушення, виступи і т. ін.), КАЛАМУ́ТИТИ розм., КОЛОТИ́ТИ кого, що, ким, чим, розм., МУТИ́ТИ розм., ЗАКОЛО́ЧУВАТИ перев. із сл. спокій, розм. - Док.: збаламу́тити, скаламу́тити, сколоти́ти, заколоти́ти. Чорні круки в сутанах задумали провокувати і баламутити довірливих людей (Л. Дмитерко); Каламутить він людей, підбиває на різні неподобства, щоб ось у .. нашого хазяїна.. млин забрати (А. Шиян); [Сидір:] Ви [писар] ще не знаєте Бурлаки: він нічого не подарує! Бачите, не вспів у село увійти, вже й колотить миром (І. Карпенко-Карий); - Не турбуйтеся, бариня, тепер внесуть [за оренду] до фунтика. То раніш.. Назар.. мутив усіх, а зараз, як зачув про козаків, так немов заціпило (П. Панч); [Мендгел:] Якщо ти наважишся ще раз заколочувати спокій моєї фабрики, - викину (М. Ірчан). - Пор. 1. підбу́рювати.